Кожен новий навик віддаляє дитину від батьків. Спочатку така самостійність в радість, але нові досягнення швидко перетворюються на буденні обов'язки. Зрозуміло, що багатьом дітям хочеться знову стати маленькими, сховатися за безліччю "я не вмію". І єдине, що тут можна зробити - це постійно нагадувати, заспокоювати, переконувати що батьківські любов і турбота нікуди не подінуться. 1. "Давай подумаємо, де цьому можна навчитися?" В Інтернеті подивитися, запитати у когось, в бібліотеку за книжкою сходити. 2. "Хочеш розповім, як я цьому навчилася?" Дитина часто відчуває себе такою, що нічого не вміє серед всемогутніх дорослих і було б добре їй показати, що не завжди так було і не завжди так буде. 3. "Можливо є спосіб обійтися тим, що вмієш?" Не виходить намалювати баранчика - малюй баранчика в коробці. Це дасть впевненість у своїх силах і коли-небудь баранчик вигляне з коробки. 4. "Спробуємо це зробити разом?" Часто за словами про невміння стоїть небажання дитини залишатися наодинці з важкою або нудною справою. 5. "Давай я покажу тобі хитрий спосіб". Зрозуміло, що дитині хочеться не вчитися чомусь, а вже вміти це робити. І іноді є спосіб навчитися швидко. 6. "Хочеш навчитися або хочеш, щоб хтось зробив замість тебе?" Швидше за все дитина вибере другий варіант, але рано чи пізно дійде справа і до першого. 7. "Давай розберемо цю велику справу на маленькі і з'ясуємо, з якими моментами ти зможеш впоратися, а з якими потрібно тобі допомогти." 8. "Нічого страшного, але у тебе добре виходить ... (список успіхів)". І правда, якщо подумати - яке колосальне число найскладніших навичок дитина освоїла за останні 5-10 років! 9. "Як думаєш, доведеться цього коли-небудь вчитися або можна обійтися?" Не потрібно розповідати про необхідність деяких навиків, нехай дитина сама розбереться.